ВАРФАРИН НАТРІЙ

Варфарин натрій (Warfarinum natricum). Натрій (R,S)-2-оксо-3-(3′-оксо-1′-фенілбутил)-2Н-хромен-4-олат.

C₁₉H₁₅NaO₄                                                Мол. м. 330,3

АФІ синтетичного походження. Білий аморфний або кристалічний порошок, гігроскопічний, легкорозчинний у воді та етанолі, розчинний в ацетоні, малорозчинний в ефірі і дихлорметані. рН 1% розчину 7,2–8,3; УФ-спектр: λ_max=308 нм у 0,01 М розчині натрій гідроксиду. Зберігають у герметично закупореній тарі, яка захищає від дії світла.

Ідентифікують за температурою плавлення висушеного осаду (162 °С) після розчинення зразка у воді і підкислення; надосадова рідина з розчином калій дихромату після додавання до нітратної кислоти утворює зеленувато-синє забарвлення; а також за характерною реакцією на іони натрію. Кількісно визначають спектрофотометрично в 0,01 М розчині натрію гідроксиду при λ_max=308 нм, поглинання має становити 0,47±0,03.

Фармакологічна група. В01АА03 — антикоагулянт непрямої дії (антагоніст вітаміну К).

Фармакологічні ефекти. Антикоагуляційна дія (внаслідок блокування в печінці синтезу К-вітамінзалежних плазмових факторів гемостазу — ІІ, VІІ, ІХ, Х).

Застосування. Профілактика тромбозу та тромбоемболій при гострому тромбозі вен, післяопераційному тромбозі, гострому інфаркті міокарда, ішемічній хворобі серця, профілактика тромбоемболій вінцевих судин, тромбоз непериферійних артерій (див. Антикоагулянти).

Вартанян Р.С. Синтез основных лекарственных средств. — М., 2004; От субстанции к лекарству / Под ред. В.П. Черных. — Х., 2005; Швайка Ол. Основи синтезу лікарських речовин та їх проміжних продуктів. — Донецьк, 2004; European Pharmacopoeia 5; Тhе Меrc index an Encyclopedia of chemicals, drugs and biological. — 13 Ed, 2001. — № 1.